Івано-Франківськ сьогодні відзначає День міста. Тобто святкує день народження. Власне 359 років тому народився не Івано-Франківськ, а Станіслав, але кого це вже зараз хвилює.
Отже (з Вікіпедії), в середині XVII століття між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська було споруджено форт. 1662 року магнат Андрій Потоцький заснував поселення Станиславів. У серпні 1663 року польський король Ян ІІ Казимир Станиславову підтвердив маґдебурзьке право і затвердив герб у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт. Місто відбулося. Чи – почало відбуватися.
В останній тиждень стало модно говорити про плюси та мінуси. Спробуємо і ми подивитися на плюси та мінуси нашого міста. Виключно суб’єктивно, бо об’єктивних оцінок не існує в принципі.
Беззаперечним плюсом я б назвав перетворення центральної частини міста в пішохідну зону. Вулиця Лесі Українки стала окрасою центру, що б там не казали автомобілісти. А от з вулицею Шевченка біда. Потворні багатоповерхові новобудови, що виросли на цій вулиці замість ошатних одноповерхових кам’яниць, котрі надавали цій старовинній вулиці особливий шарм однозначно ідуть у величезний жирний мінус, як і знищення садиби Гриневичів на вулиці Василіянок.
Ще один жирний мінус – готель “Дністер”, тобто, його спотворення недолугими перебудовниками з мисленням істот, котрі добудовують до стандартних будинків цілі хороми з окремими входами й огороджують “свою” територію парканчиками, щоб було як в рідному селі.
В плюси можна додати реконструкцію парку ім. Шевченка та території навколо міського озера. Роботи ще тривають, але, судячи з усього, картинка має вийти достатньо приваблива. Що ж до мінусів – це знову ж таки багатоповерхівки, які затиснули міське озеро в тісні лещата і схоже не збираються зупинятися. Тобто не самі багатоповерхівки, а, власне, забудовники, які (можливо з мізерним виключенням) і є основним мінусом цього міста.
До мінусів я б відніс і відсутність повноцінних мистецьких галерей, фактичну ліквідацію Центру сучасного мистецтва, загибель галереї “ЧЕЧ”. До плюсів – проект “Промприлад. Реновація”, відкриття мистецького простору “Ваґабундо”.
От не знаю, відносити до плюсів чи мінусів приєднання до Франківської ОТГ віддалених сіл. Та однозначним мінусом є робота громадського транспорту. З приєднанням віддалених сіл номерних маршрутів стало більше, але кількість автобусів залишилась та сама. Тобто на решті маршрутів збільшився час очікування наступного автобуса. В умовах пандемії, коли дозволені лише сидячі місця, це майже катастрофа. Хоча й до пандемії вибратися з центу міста у мікрорайони, скориставшись громадським транспортом, після дев’ятої години вечора було неможливо. Хоча в плюси можна додати те, що сучасні великі автобуси впевнено витісняють старі роздовбані жовті маршрутки. Те, що вони ще й досі на маршрутах, пояснюється лише тим, що пандемія, сидячі місця і т.д.
Абсолютним чемпіоном з усіх мінусів я б назвав той мінус, який присвоюється мостам в Пасічну. І старому, який розвалюється, і новому, який ніяк не можуть добудувати.
Аеропорт – мінус, продуктовий базар – мінус. Палац Потоцьких – плюс. Кривенький, але плюс. Робота виставкової зали НСХУ – мінус. Робота Музею мистецтв Прикарпаття – плюс.
Відсутність клубів-пабів, де б могли виступати місцеві та заїжджі рок-групи однозначно йде в мінус.
Можна було б продовжувати, але мінусів, як я не стараюся, все ж більше. Тому на цьому варто зупинитися. Але той факт, що Франківськ ще живе та пульсує, можна додати у великий жирнющий плюс. З Днем народження, місто!
P.S. Мало не забув. Відкриття МакДональдса – плюс. Ажіотаж навколо його відкриття – мінус.
Володимир Мулик