Громадська діяльність в Івано-Франківську – популярна справа. “Свого” вузькопрофільного активіста має практично кожна сфера життєдіяльності нашого міста. Але є діячі-винятки з правил, які готові відстоювати інтереси громади, в контрах із владою, буквально в усіх без винятку галузях. Один з таких – громадський активіст Сергій Чирва.
Йому небайдужа доля екології області, комуналка, сфера пожежної безпеки, робота правоохоронних органів, безпека транспорту і багато інших питань.
Про мотивацію своєї громадської активності, її суть, звинувачення в замовленнях та багато іншого Сергій Чирва розповів у інтерв’ю Західному кур’єру.
– Перша подія, яка мене зацікавила ще не зовсім як громадського діяча, але змусила приділити їй увагу, скажімо так – поведінка комунальників нашого Івано-Франківська. – розповідає Сергій Чирва. – Це було на початку 2000-х років. Якось приїхав поставити машину в гараж і побачив купу солі, якою посипають вулиці, прямо під деревом.
Я узяв лопату, яка у мене завжди в машині, і відкинув купу набік. Лопату помив, але на другий день вона стала жовта і вже не відмивалася. Я почав розбиратися, чим у нас посипають вулиці. Виявилося, що наші комунальники, щоб зекономити купували не поварену сіль, а їхали на кар’єри в Калуш і брали її там на халяву. А там же ж ціла таблиця Менделєєва! І вони цим добром посипали вулиці.
Ця тема мене зацікавила як еколога, і як автомобіліста. Бо я то думаю чого у мене глушитель за сезон на решето перетворювався.
Я підняв бучу. Кажу комунальникам, я вам організую пікет всіх автомобілістів. Припинили.
Потім була ситуація, що замість солі вони почали намулом вулиці присипати. Прийдеш додому – взуття не відмиєш. Це теж така економія була. Писали, що сиплють пісок, а брали намул в Єзуполі. Тобто, викиди фекальної каналізації, миючу хімію, яка не розкладається, і все те сипали нам під ноги. Це питання я теж неодноразово піднімав на виконкомі. І був результат.
Джерело: місцева газета Західний кур’єр